Тихий вітер віяння Твого.
Тихий спокій. Більше того – мир.
Серця новизна. Твоя любов
Змінює веселкою грозу минулих днів.
Ти шляхетний у Своїй красі.
Твоя слава необмежена літами.
Мир Твій шириться до чистої душі,
із глибин якої досвід Тебе славить.
Ти прийшов. Всі запитання,
Чий тягар бентежив розум, душу, дух,
Зрозумілі, малоцінні в порівнянні
З змістом волі в чині Твоїх рук.
і в безодні Провидіння правоти
Тліє все людське, стереотипне,
Наділяєш бо суттєвим долю – тільки Ти,
І даєш спокій душі, який не зникне.
Твого миру не розірве грім,
Хоч, як блискавки, впадуть випробування,
Не порушить тиші, що у спокої святім,
Бо звелів Ти сповнитись і твердістю й Богопізнанням.
Твого миру не огорне сум,
Бо зростає він у радість в Дусі.
Твого миру – праведність є грунт,
І Довіра, і віддача болю Богу в руки.
Твого миру не заглушить шум
Вуличних клопот і поспіху життя.
Якщо серцем Він цінується, то Бог
Збереже у мирі душу до кінця.
А кінець прийде. Й тоді віч-на-віч
Ми зустрінемось біля воріт.
Щастям повним, честю і бажанням давнім
Стало б мені чути: “Мир тобі!”
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Чудовий вірш!
Але...
1. Чи не варто у останньому рядку 3-ї строфи "з" замінити на "зі"? Або ще попрацювати над цим міцем.
2. Зміна ритму у передостанній строфі не дуже бажана: збиває-перериває загальне емоційне сприйняття і примушує до аналітичних пошуків й перевірки.
3. Чи не варто дооформити 2-й рядок 1-ї строфи перенесенням слова "мир" у сходинку?
Ну й таке інше...
Щасти ВАм!
Тищенко Светлана
2008-10-09 17:30:23
Молодец, классный стих! И все другие тоже! Спасибо!
В размытых границах - Людмила Солма *) Примечание:
Внимать (внять)-
http://etymolog.ruslang.ru/vinogradov.php?id=vnimat&vol=3
http://www.krotov.info/slovari/V/N/wrd_3338.htm
Преходящий (преходят)-
http://ushdict.narod.ru/167/w50263.htm
Пресекая попытки "критиканского ёрничества" поясняю:
"как преходят... усталости - в неги" (здесь имеется ввиду "усталость" роженицы и "блаженство неги" - когда слышишь первый крик своего новороженного малыша - это ни с чем не_сравнимое_счастье!)
Один из любимых мной верлибристов - Геннадий Айги - просто немеряная глубина поэтически-философской мысли, я даже и не пытаюсь дотягиваться до его высот - но частенько невольно откликаюсь на его произведения неким отдаленным подобием "философской переклички", облаченной и в мою "индивидуальность" таких вот личных "соразмышлений".
Проза : СТУДЕНЧЕСКО-УГОЛОВНАЯ РОМАНТИКА - Светлана Капинос Это произведение "околохристианское", рассказ-настроение. Я увидела его во сне, и главным для меня явилось передать то СОСТОЯНИЕ, какое возникло при пробуждении. Литература затрагивает область ДУШИ человека, в лит-ре более задействованы чувства, нежели разум (как, напр., в философии или же публицистике), поэтому для меня важна Ваша оценка этого рассказа с как с моральной, так и с "чувствительной" точки зрения! Поделитесь, пожалуйста! Это здорово поможет мне в дальнейшей литературной работе!
